Як в нас гуляють
весілля, то всі знають і не тра лишній раз розписувать про гори їжі, вищі
Евересту, ріки алкоголю, довші Нілу, та мордобої, шо й братам Кличко ше довго
на рингу не намахати…
Розкажу як мої
кєди мене по турецьким весіллям носили.
Перше весілля запам’яталось
більше клопотами та переживаннями, бо кєди мої стояли поруч з нєвєстою у ролі,
як тут кажуть, шахіта, шо по нашому – дружбою. Головне було уважно слухать тітоньку,
шо розписувала молодят, аби вчасно на бусурманській признатись, шо я не проти,
шоб моя найліпша подружка йшла заміж саме за цього турецького козака. Тоді ше,
мабудь,сотні турецьких родичів подумали, шо я трохи пришелепкувата, коли в
мікрофон казала, шо «нєвєсту вкрали»… Таке ось, навела паніки…
А на інших я вже
могла придивлятись до деталей, сидівши в гарному платті у якості гостя. То я
вам і розкажу.
Гості при вході
протирають руки одеколоном із запахом лимону аби до, так би мовити, трапези
приступити стерильними. Після цього сідають за столи та ведуть якісь свіцькі балачки
та чекають молодих. І ось всі починають хлопати в ладошкі – приїхали! Гарні,
молоді і дуже щасливі наречені заходять під аплодисменти до зали, турецький козак
підіймає молодій фату з лиця, цілує її у лоба і… починають танцювати. То перший
танець молодят. Всі хлопають. За ним йде і другий танець, але вже під більш
жваву турецьку колоритну музику, яка, в основному, хрипить із стареньких
Маршалів.
Далі всі фотографи
та відео оператори стрімголов біжать до столу, за який тітонька-розписувальщіца
веде молодят. Нєвєста вертає на лице свою фату, сідає по праву руку від
майбутнього чоловіка і тут вже свої ролі грають шахіти.
- - …в
горі і в радості, аж поки блаблабла…
- - Ага,
ми згодні!
І на етой нотє, знов
піднімається фата і наречена вже від чоловіка приймає повторний нєжний
поцілунок у лоба. І в пляс!
Гарнюні, вигладжені
і начесані гарсони розносять три бублика та мінералочку на запивон цих самих бубликів
кожному гостю…
А де олівьєшка,
пюре і стопісят? Це тобі не Вуйківщіна, джаним.
Я люблю
кульмінацію весіль: на молодят в’яжуть товсті стрічки, на які гості пришпилюють
свої подарунки. Тут то є золоті монетки або ж грошики. Думаю, в багатіїв рідні наречених
починають за них переживать, шоб не придавило кілограмами того золота… Так от.
Красивий і полєзний дуже звичай такий.
Як бачите, ніякої
тамади зі своїми дурацькими конкурсами по перекатуванню яєць в мужскіх брюках,
ніхто не лигає водяру з туфельки дружки, в якій вона цілий день виходила, ше й
мордяки у вісх цілі під кінець... Скукота?
Я, звичайно, дуже
люблю овільє і вважаю, шо стопісят на весіллі то святе, але в не роз’юшених лицях
і пів кілограмі золота на грудях шось є… Шастя-здоровля молодим!