ЯЗИКАТИЙ ДЖО

Паттайя, Тайланд. Музей Ріплі.
Це таке місце, щось на кшталт суміші кунсткамери, виставкої зали та квестів.

Світла зала. На стіні висить велике дзеркало та поряд з ним чорно-біле фото якогось розтатуйованого папуаса, який висулупив язик, скручений в трубочку.
Читаю легенду під тією фотографією:
- В якомусь там "лохматому" початку 19 століття жив такий собі Джо, який вмів так складать язика і блаблабла...

Кажу:
- Тю, тоже мені рекордсмен.. Шо там того язика складать?!
От і поскладала.. і не тільки я... Тим більше дзеркало висить...

Ну всьо, пройшли вже той експонат, за ним ше мільйон різних експонатів, шо й забули, шо вже бачили, а що й ні...

Далі такий довгий темний коридор. І далеко в кінці нього трохи світла десь збоку падає...
Йшла по ньому, а де світло стала. Там - віконце...
Дивишся у віконце і розумієш, шо... ти зараз знаходишся по ту сторону того дзеркала, де сам крутив язика, як татуйований Джо...
А ше розумієш, шо точно так само хтось тут стояв з тебе лахав, як ти смієшся з оцієї групи з п'ятидесяти китайців...

Не будьте Джо, але в музеї ходіть...