вівторок, 11 листопада 2014 р.

ПРАВОСЛАВНИЙ БАНКІНГ

"РПЦ предложила создать систему православного банкинга" (с) 


- Дєнь добрий, святой отєц, - шукаючи місце, куди б присісти, звернувся до працівника банку худий чоловік років сорока в сірому пальто часів Союзу, жмакаючи в руках зеленого біретика. - До вас можна звернутись?
- Одну сєкунду, син мой, - поглажуючи бороду відповів чолов'яга років тридцяти в рясі і з бейджиком на грудях "о. Онуфрій". - Поправлю "іконки" на робочому столє, бо вже нічо найти не можу.

Мужчина з краю кімнати присунув табурет на позолочених ніжках оббитий червоним бархатом до столу службовця, зняв пальто й сів.

- Як звать? Вам крєдіт чи шо? - питався працівник банку Онуфрій.
- Іван я. Да, крєдіт, єслі можна... Дуже треба мені гроші, шоб кришу в хаті підлатать...
- Ви в курсє, што сума кредиту розраховується в процентном соотношенії до того, скільки ви пожертвували нам грошей за все ваше життя?
- Але ж..., - потупив очі на паркет з червоного дерева мужчина. - Але ж...
- Ага, всьо як обично, - буркнув молодик в рясі. - Зараз ви скажете, шо грошей на церкву давали, а чеки предоставить не можете, так? Вгадав?

Він відклав ручку з золотим пером, на якій Іван помітив напис Parker (бачив такі в рекламі), встав з-за столу і підійшов до вікна:
- Ми, канєшно, чєловєколюбиві - нам так положено, але ж всьому є прєдєл. Пойміть нас тоже...

Іван майже розумів...
Розумів, шо продавши навіть того табурета, на якому він сидить, він може дах повністю і не відремонтує, але дитині купить ровера зможе...

- Што же дєлать, святой отєц?
- Вам скільки треба? - питався Онуфрій, перехрестивши сєйф, який стояв коло вікна.
- Тисяч пядесят рублів...
- Пядесят.., - задумчиво повторив молодик, вертаючись до столу. - А віддавать скільки часу плануєте? У нас різні графіки погашення є...

Іван пошуршав по кишеням свого пальто та дістав звідти клаптик паперу і протягнув Онуфрію:
- То довідка про зарплату з роботи... Я розумію, шо мало... Але завод наш вже давно нікому нє нужен... Доживаєм...

Бородатий чоловік взяв довідку та голосно росміявся:
- А то всьо тому, шо ви всі думаєте лише про матеріальний світ, а не духовний... Он бачите, як у церкві всьо харашо, шо й вам, пріхожанам, помагаєм дуже...
Поклацав шось на клавіатурі, встав, підійшов до сейфу, дістав звідти пачку грошей і протягнув Івану:
- Ось тобі твій крєдіт. На скільки будете часу брать?

Іван подивився пристально в очі бородатого Онуфрія:
- ... до суда Божого.

1 коментар:

  1. Люблю тебя или любил , тебе решать, мне остается только ждать, когда ты ко мне придёшь снова...

    ВідповістиВидалити