Сонячно. Хутір. Майже під лісом невеличка біла мазанка.
Під дверима мазанки стоїть Василь у червоних парадних шароварах та новій, щойно вишитій по случаю маминими руками, вишиванці з чорнобривцями в руках. Переминаючись з ноги на ногу, крутить непослушного чуба та все не наважується постукать...
- Роби вже шось!, - гиркає із-за спини йому батько Йван, перехеливши фляжку "бурячанки", - І ти, Прісько, перестань хліб длубать, - звертається вже до своєї жінки, яка нервово надкусює хліб, що тримає на рушникові, - Шо свати про нас сі подумають?!
Оксана, чорнява блідолиця красуня, вдягнута у довженезну вишиванку, біля зеркала чесала косу, як побачила у вікно гостей. Підбігає до матері, мовчки тицяє пальцем їй під ребро і киває в сторону вікна. Та й починає піч колупать...
Ой, а шо ж то всьо сі значить?! - розгублено схрещує на грудях руки Оксанина матір, відчинивши двері.
Василь перехрестився і почав:
- Тітко Агафоніє, я вашу Оксанку сватать прийшов! Ось хліб, ось свати...
- А ось тобі і гарбуз! - дівчина виходить з хати та, відібравши чорнобривці, всучує хлопцю в руки величезного грабуза.
- А ось тобі і пожалуйста! - перехиляє дядько Йван ше трохи "бурячанки", - Ніхто в тобі такому червоноштанному сі не нуждає! Невстиг добалакать, а вже вхопив гарбуза!
Василь опустив очі та присів на сходи.
- Ні, ні, ні! - підбігла дівчина до матері Василя, яка вже до тої пори мовчки "надзьобала" половину буханки, та обняла її за плечі, - Я не то шоб отказую...
Василь здивовано підскочив з гарбузом зі сходів:
- А нашо ж тоді мені цього гарбуза винесла?!
- Розумієте... - тихенько потягнула своїм милодійним голосом, - Сьогодні в клюбі танці ж будуть... хочу празника…
- І?!, - поспішила дізнатись деталі Агафонія, прийшовши в себе від проіходящєго, - Видумала шо собі?!
- Василь, піду за тебе, якшо до вечора виріжеш з гарбуза свого батька портрет!
Йшли вони ввечері до клюбу разом, тримаючи в руках гарбузовий "портрет дядька Йвана". Собаки дуже вили, лякаючись тієї голови, в якої очі світились…
Народ хрестився.
Так в Україні з’явився празник – Гарбузів день, який згодом у нас перейняв і весь світ, тільки обізвали дивно, на свій манер – Хелоувіном…
Під дверима мазанки стоїть Василь у червоних парадних шароварах та новій, щойно вишитій по случаю маминими руками, вишиванці з чорнобривцями в руках. Переминаючись з ноги на ногу, крутить непослушного чуба та все не наважується постукать...
- Роби вже шось!, - гиркає із-за спини йому батько Йван, перехеливши фляжку "бурячанки", - І ти, Прісько, перестань хліб длубать, - звертається вже до своєї жінки, яка нервово надкусює хліб, що тримає на рушникові, - Шо свати про нас сі подумають?!
Оксана, чорнява блідолиця красуня, вдягнута у довженезну вишиванку, біля зеркала чесала косу, як побачила у вікно гостей. Підбігає до матері, мовчки тицяє пальцем їй під ребро і киває в сторону вікна. Та й починає піч колупать...
Ой, а шо ж то всьо сі значить?! - розгублено схрещує на грудях руки Оксанина матір, відчинивши двері.
Василь перехрестився і почав:
- Тітко Агафоніє, я вашу Оксанку сватать прийшов! Ось хліб, ось свати...
- А ось тобі і гарбуз! - дівчина виходить з хати та, відібравши чорнобривці, всучує хлопцю в руки величезного грабуза.
- А ось тобі і пожалуйста! - перехиляє дядько Йван ше трохи "бурячанки", - Ніхто в тобі такому червоноштанному сі не нуждає! Невстиг добалакать, а вже вхопив гарбуза!
Василь опустив очі та присів на сходи.
- Ні, ні, ні! - підбігла дівчина до матері Василя, яка вже до тої пори мовчки "надзьобала" половину буханки, та обняла її за плечі, - Я не то шоб отказую...
Василь здивовано підскочив з гарбузом зі сходів:
- А нашо ж тоді мені цього гарбуза винесла?!
- Розумієте... - тихенько потягнула своїм милодійним голосом, - Сьогодні в клюбі танці ж будуть... хочу празника…
- І?!, - поспішила дізнатись деталі Агафонія, прийшовши в себе від проіходящєго, - Видумала шо собі?!
- Василь, піду за тебе, якшо до вечора виріжеш з гарбуза свого батька портрет!
Йшли вони ввечері до клюбу разом, тримаючи в руках гарбузовий "портрет дядька Йвана". Собаки дуже вили, лякаючись тієї голови, в якої очі світились…
Народ хрестився.
Так в Україні з’явився празник – Гарбузів день, який згодом у нас перейняв і весь світ, тільки обізвали дивно, на свій манер – Хелоувіном…
интересно))))
ВідповістиВидалити